Як раніше обходилися без кухонних гаджетів?

Як же сьогодні спростився наш побут! Пішов у магазин, купив того-сього, прийшов додому, відокремив те, що сьогодні готувати, а інше можна поділити на порції — і в морозилку. І тиждень можна в магазин не ходити.

Зварив суп, поїв, дочекався, поки інше охолоне, і каструлю в холодильник. Взяв з холодильника каструлю холодного супу, налив у тарілку, поставив в мікрохвильову піч на пару хвилин — і їж гарячий суп.

Цивілізація з її технологічною кухонним начинням і электрогаджетами нас жахливо розбалувала. Вийняв з морозилки шматок м’яса, поклав у мікрохвильовку, щоб відтануло, посипав приправами — і в духовку. Через годину дзвіночок продзвенить, значить, треба все вимикати, нехай ще трохи постоїть — і на стіл. Все вже готове. І як тільки люди раніше жили?

Раніше купували щодня і потроху, щоб відразу все приготувати і з’їсти. А в крамницях були величезні льодовики, взимку провітрювані і заповнюють свіжим річковим льодом, до того ж старанно ізольовані від тепла за допомогою декількох шарів снігу з тирсою, а поверх кожного з них — ще і шару землі.

Але треба розуміти, що господарство якого-небудь поважного квартиронаймача в місті складалося не тільки з його великої родини, але і з численної прислуги, загальне число їдців було не двоє-троє, а чоловік десять або більше. За одну трапезу вони споживали, мабуть, кілограми м’яса і овочів. Куховарка щоранку на базарі тільки для сьогоднішньої готування закуповувалася так, що кілька носильників допомагали провізію в квартиру доставити.

А крім того, у багатьох господинь був льох, а вже в ньому… Згадайте «Подарунок молодим господаркам» Олени Молоховець, це безсмертне:

«Якщо до Вас прийшли гості, а у Вас нічого не готово, пошліть слугу в льох, нехай відріже шматок шинки від окосту, візьме звідти вчорашнє холодець…»

Треба визнати, що покупки м’яса, особливо спекотним літом, були в ті часи злегка ризикованими. У м’ясників були свої секрети, як надати продаваного товару вигляд доброякісного продукту. У Гіляровського в одному з оповідань про Москві і москвичах в XIX столітті є опис Московської Думи з приводу заворушень, виявлених відповідальними контролерами, що виконали наказ думи — провести перевірку всіх великих м’ясних крамниць міста і скласти докладний доповідь про всі виявлені порушення.

Доповідь цього робили люди наукового складу, тому вони відзначили, що у всіх перевірених м’ясних крамницях зовні дотримувалася гігієна, а ось в задніх кімнатах, де і велася основна оброблення м’яса… І далі — про панує там антисанітарії, про миазмах, про бактеріях… Всі слухали, кивали…

Все було спокійно, поки не скочив єдиний купчина, який входив до складу цієї комісії. Вискочив вперед і голосно підтримав вченого доповідача. Мовляв, щира правда, і в тих, і в энтих, і у протчих всіх — у задніх кімнатах одне і те ж, відкриєш бочку з солониною, а там, енти… міазми — так і кишать, так і повзають. І бахтерии — руді, хвостаті — під такі! (показав рукою — які величезні) — нахабно шмигають, і по підлозі, і на столи забираються!

Кореспонденти газет вхопилися за чудову тему і розповіді про «миазмах», плазунів по солонину в місцях її зберігання, та про величезні хвостатих «бахтериях» мали величезний успіх у читачів. Після цього у м’ясних крамницях змушені були хоч якось дотримуватися елементарних правил гігієни і зберігання м’яса.

Так що… напевно, добре, що м’ясо тоді регулярно споживали лише благородні дворяни, офіцерство, чиновники.

Бідні чиновники харчувалися в основному по корчмах, хоча прислуга була і у них. Згадайте безсмертного Хлестакова: мав він самий молодший чин по табелі про ранги, колезький реєстратор — ан і слуга у нього був, і куховарка Мавра (…скажеш було: «На, Маврушка, шинель…»), про нього піклувалася.

Ну, а прості робітники, та всякі писаря в основному мали пісний стіл, м’ясо у них було по вихідних та у свята. Загалом, слід визнати, що без холодильників, мікрохвильовки, газових плит і духовок життя у наших пращурів була більш складною і менш приємною. Бути може, з плином часу у нас сильно збільшилися запити за якістю і асортиментом їжі?

У США провели опитування сучасних домогосподарок і порівняли його з опитуванням домогосподарок кінця 50-х. І з’ясувалася парадоксальна річ. Раніше, коли ще не було ніяких міксерів-мікрохвильовок-блендерів, перелік страв домашньої кухні був набагато багатше, ніж у наш час, коли на кухні готові працювати десятки розумних кухонних гаджетів. Все одно дуже багато забивають морозилки різними напівфабрикатами, а потім пхають «цю піцу» в мікрохвильовку, щоб швидко з’їсти приготоване.

Цікаво, якби в XIX столітті проводили опитування домогосподарок, може, він показав би, що тоді, при повному (з нашої точки зору) відсутності кухонної техніки, список страв у сім’ях був ще більш багатим?

Теги:

гаджети,
кухонна техніка,
кухонне начиння

Источник: shkolazhizni.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *