Як правильно приготувати морквяний бісквіт? Частина 2. Експеримент

Для того, щоб своїми руками перевірити ідеї радянських винахідників, я вирішив трохи поекспериментувати. Та за основу взяв найбільш поширений рецепт домашнього приготування бісквіта.

Перейти до першої частини статті

Цей рецепт за структурою майже збігається з промисловим радянським бісквітом:

  • Цукор — 140 р.
  • Борошно — 140 р.
  • Яйця курячі великі — 4 штуки (4×53 = 212 р).

Я трохи його підкоригував по методі винахідників: виключив одне яйце, але додав 50 грамів печеної моркви. Сира морквина масою 80 грамів після теплової обробки в печі СВЧ перетворилася на потрібну кількість пюре.

Від себе теж ввів невелику поправку: не люблю занадто солодкий бісквіт, тому кількість цукру зменшив до 100 грамів.

Першим ділом в чашу для збивання вирушили яйця, цукор, морквяне пюре плюс трохи солі і ванільний цукор.

Чесно кажучи, коли починав писати цю статтю, я не очікував, що експеримент призведе до такого результату. Мало того що яєчно-цукрова суміш з морквяним пюре незвично швидко збита у високу піну, так і сама піна була дійсно дуже міцною — розсипана по її поверхні борошно лежала на ній, як пінопласт на воді!

До речі, забув згадати, що частина борошна — трохи менше столової ложки — я замінив на картопляний крохмаль.

Ось вже дійсно — малий золотник, та дорогий! Крихітна добавка морквяного пюре дала приголомшливий результат.

Далі — неквапливе перемішування сухих інгредієнтів, і залита тестом форма направляється в розігріту до 170 градусів духовку. Через 30 хвилин морквяний бісквіт готовий!

Недоліком мого експерименту з’явилася нетерплячість, з якою ми розправилися з бісквітом. Розрізаний ще гарячим, він трохи кришився і не дожив до задуманого фінального варіанту у вигляді торта з фруктово-спиртової просоченням.

Кілька слів про рецептах, де моркву присутній у величезних кількостях. Не буду їх сильно критикувати. Ті, хто вирішив поєднати дієту з непереборним бажанням поласувати випічкою, має право вважати їх прийнятними для себе. Хоча наявність у цих рецептах великої кількості рослинного масла (калорійністю 900 ккал проти 32 ккал моркви на кожні 100 грамів) низькокалорійної випічку не робить. Рослинна олія тому і називається пісним, що широко вживалося в дні церковних постів, які в жодному разі не можна ототожнювати з дієтою.

І коли зайшла мова про дієту, то треба відзначити, що найбільш незвичайний спосіб економити на яєчному меланжі запропонувала група працівників Всесоюзного заочного інституту харчової промисловості (авторське свідоцтво СРСР № 1651814 від 1991 року). Їх авторська ідея полягала в добавці в тісто до 6% від маси борошна мікрокристалічної целюлози (МКЦ). Тієї самої, що ще в 60-х роках ХХ століття вивчав канадсько-американський хімік Орландо Баттіста (Orlando Aloysius Battista). Тієї самої МКЦ, яка у вигляді Бадів рекламується нині як засіб для схуднення.

Зрозуміло, порошок бавовняної, хвойної, лляний, солом’яним і т. п. целюлози набагато дешевше яєчного меланжу. І якщо введення до складу тесту овочевого пюре і овочевих порошків дозволяло заощадити до 30%, то невелика добавка МКЦ гарантувала економію близько 60% меланжу.

На закінчення треба додати, що експериментували радянські кулінари з багатьма овочами.

Так фахівці Воронезького технологічного інституту (авторське свідоцтво СРСР № 1771646 А1 від 1992 року) запропонували овочеве пюре замінити на композиції овочевих порошків з буряка, ревеню, кабачка, гарбуза та моркви в різних поєднаннях.

Як мені здається, із запропонованого, крім бере участь в експерименті моркви, найбільш підходящий варіант — гарбузове пюре. За кольором гарбуз нічим не відрізняється від моркви і пектину в ній від 3 до 10%. М’якоть гарбуза являє собою волокнисту структуру, що складається також з полісахаридів і лігніну. Дієтологи дуже її рекомендують, так як рослинні харчові волокна гарбуза дуже корисні для людини, хоча і не перетравлюються травним трактом. Щось тут нагадує МКЦ.

Теоретично в бісквітне тісто можна додати і буряк цукровий — рекордсмен за вмістом пектину (до 20% проти 8% у моркві). Але є передчуття, що бісквіт вийде незвичайного, бурякового кольору. Так що буряковий бісквіт і інші варіанти — це велике поле для кулінарної творчості. Дерзайте!

Источник: shkolazhizni.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *